Один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий прояв свободи, нехай у вигляді можливості мати свої приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
Джорд Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став всесвітньовідомим завдяки алегоричній повісті «Колгосп тварин», а надто – антиутопічному роману «1984», в якому він змалював тоталітарне суспільство майбутнього, де цілком іґноруються базові гуманістичні принципи, а влада здійснюється за допомогою безкінечної війни, терору, залякування й інформаційного одурманення неселення. Зображені у «1984» …
Один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий прояв свободи, нехай у вигляді можливості мати свої приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади?
Джорд Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став всесвітньовідомим завдяки алегоричній повісті «Колгосп тварин», а надто – антиутопічному роману «1984», в якому він змалював тоталітарне суспільство майбутнього, де цілком іґноруються базові гуманістичні принципи, а влада здійснюється за допомогою безкінечної війни, терору, залякування й інформаційного одурманення неселення. Зображені у «1984» події і низка впізнаваних символів дуже нагадують відповідні події в історії Радянського Союзу, з його авторитарною однопартійною диктатурою, культом особи, концетраційними таборами і широко розгорнутим терором проти власного населення. Недаремно роман «1984», який за версією часопису Newsweek посідає друге місце у рейтингу найкращих книжок усіх часів і народів, а також стабільно потрапляє на перші місця у всіх літературних рейтингах найважливіших та найвпливовіших літературних творів людства, у Радянському Союзі був виданий лише 1989 року, коли цьому самому Союзові залишалося існувати менше двох років. Також свого часу цей роман «удостоювався честі» потрапити під заборону навіть у Сполучених Штатах Америки, оскільки тодішні владні кола визнали його небезпечним для правлячої системи найдемократичнішої країни світу.
Si bien Orwell al ser social demócrata tenía sus opiniones tanto acerca del comunismo y del fascismo, unas más fuertes que otras, retrata lo vivido y que se puede vivir bajo el totalitarismo ya que este se puede dar en diferentes contextos y en diferentes gobiernos, llevando a tomar consciencia de que la realidad obtenida bajo el liberalismo se puede quebrar al darle paso a discursos totalitarios sin analizar antes lo que con lleva en sí